Для прийняття спадщини Законом встановлений строк в 6 місяців, такий строк відраховується з моменту відкриття спадщини.  Бувають ситуації, коли спадкоємці з тих чи інших причин у відведений шестимісячний строк не звертаються з заявою до нотаріуса і пропускають його. Спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що її прийняв, тому питань з продовженням строку у нього не виникає. В даній статті буде  йти мова про спадкоємців, які не проживали із спадкодавцем і мають бажання прийняти спадщину.

Зі змісту статті 1272 ЦК вбачається, що спадкоємець, який протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким що її не прийняв.

Спосіб вирішення  питання  залежить від згоди та наявності інших спадкоємців. Простіша ситуація коли інші спадкоємці,  що прийняли спадщину не заперечують проти  прийняття спадщини, особою, яка пропустила строк на її прийняття. Друга ситуація складніша – спадкоємці відсутні або заперечують проти її прийняття.

У випадку наявності згоди інших спадкоємців не виникає жодних проблем, особа, яка пропустила строк для прийняття спадщини за письмовою згодою інших спадкоємців які спадщину прийняли, подає заяву нотаріусу, а в сільській місцевості уповноваженій особі органу місцевого самоврядування та отримує свідоцтво про прийняття спадщини.

Друга ситуація  є  значно складнішою, так як питання поновлення строку буде вирішуватися в судовому порядку. Згідно частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, суд може визначити  достатній додатковий строк для прийняття спадщини за позовом спадкоємця і тільки за наявності поважних причин.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, судом не вирішується питання про визнання права на спадщину, суд лише надає додатковий строк, тому доцільно проаналізувати і інші обставини які можуть стати перешкодою для прийняття спадщини, що не пов’язані з причинами пропуску строку на прийняття спадщини.

При підготовці позову, стане питання  визначення належного відповідача. За наявності інших спадкоємців позов необхідно заявляти до них, а у випадку їх відсутності  – до органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Наступним кроком буде встановлення поважності причини пропуску строку. Як приклад, поважними причинами можуть бути тривала хвороба, відрядження, перебування в місцях позбавлення волі, служба в армії та ін.

Не будуть визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Головними складовими позову є докази, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку. Завданням адвоката є збір,  аналіз та правильний виклад фактів і обставин, що стали причиною пропуску строку для прийняття спадщини.  Особливу увагу слід приділити належності та допустимості доказів.

Для отримання більш прогнозованого результату і уникнення неприємностей, оцінку та аналіз доказів слід проводити з врахуванням судової практики по даній категорії спорів, тому спадкоємцям варто звернутися до адвоката, який  має досвід у веденні даної категорії справ.