Законом встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини, відлік якого починається з моменту смерті особи – спадкодавця. З різних причин спадкоємці у відведений строк не звертаються з заявою до нотаріуса і пропускають його. Спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що її прийняв, тому питань з продовженням строку у нього не виникає. В даній статті буде йти мова про спадкоємців, які не проживали із спадкодавцем і мають бажання прийняти спадщину.

Зі змісту статті 1272 ЦК вбачається, що спадкоємець, який впродовж шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким що її не прийняв.

Спадкоємець який вчасно не подав заяву про прийняття спадщини може опинитися в наступних ситуаціях:

• наявні інші спадкоємці, які прийняли спадщину і вони не заперечують проти прийняття спадщини;
• наявні інші спадкоємці але вони заперечують проти прийняття спадщини спадкоємцем який пропустив строк;
• відсутні спадкоємці.

За наявності інших спадкоємців та їх згоди на прийняття спадщини, спадкоємець, котрий пропустив строк, подає заяву нотаріусу за письмовою згодою інших спадкоємців. Нотаріус з врахуванням частки спадкоємця який пропустив строк видає нові свідоцтва про право на спадщину.

У разі коли наявні спадкоємці не дають згоди або вони взагалі відсутні, отримати додатковий строк для прийняття спадщини можливо лише в судовому порядку. Згідно частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, суд може визначити достатній додатковий строк для прийняття спадщини за позовом спадкоємця і тільки за наявності поважних причин.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання права на спадщину, а лише надає додатковий строк, тому перед зверненням до суду доцільно проаналізувати інші обставини, що не пов’язані з причинами пропуску строку на прийняття спадщини та можуть в майбутньому стати перешкодою для прийняття спадщини.

При підготовці позову, потрібно визначити належного відповідача. За наявності інших спадкоємців позов необхідно заявляти до них, дого ж усіх, а у випадку їх відсутності  – до органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Наступним кроком буде встановлення поважності причини пропуску строку. Як приклад, поважними причинами можуть бути тривала хвороба, відрядження, перебування в місцях позбавлення волі, служба в армії та ін.

Встановити вичерпний перелік поважних причин в законі неможливо, тому при визнанні обставин поважними чи не поважними, що стали перешкодою для вчасного подання заяви про прийняття спадщини суди керуються певними критеріями. 

Згідно численних висновків Верховного суду, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На сьогодні склалася стійка судова практика щодо не визнання поважними певних обставин.  Не будуть визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Важливими складовими позову є докази, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку. Завданням адвоката є збір, аналіз та правильний виклад фактів і обставин, що стали причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Особливу увагу слід приділити належності та допустимості доказів.

Після вступу в законну силу рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в строк визначений у цьому рішенні, потрібно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

ЗАПИС НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ТЕЛ. 096 37 24 300