Перебуваючи в шлюбі подружжя набуває різноманітного майна – нерухомості, транспортних засобів, побутової техніки, речей домашнього вжитку, тощо.  В більшості випадків майно купується чоловіком чи дружиною, інколи речі набуваються шляхом приватизації, дарують родичі, купуються за позичені, кредитні чи подаровані кошти  та ін.  Значна частина шлюбів розпадається, і тоді вже колишнє подружжя мусить здійснити поділ спільного майна.

З чого починати поділ? Яке майно підлягає поділу, а яке ні? Як зробити поділ максимально швидким та з найменшими витратами? Відповідь на зазначені запитання можна отримати з цієї статті, яка написана з метою надати загальне уявлення про поділ спільного майна подружжя, щоб впевнено себе почувати при розлученні.


 З чого починати поділ майна?

Приступивши до  розподілу майна подружжя, насамперед потрібно:

  • проаналізувати,  яке майно  можна віднести до спільного;
  • визначити, яке майно не є спільним а є особистою власністю кожного з подружжя;
  • визначити, чи при придбанні майна подружжя вкладалися крім спільних коштів, особисті кошти одного з подружжя, для виділення  його особистої частки в цьому майні пропорційної до розміру внеску.

Критерії для віднесення майна до спільного:

✅ майно набуте в шлюбі;

✅ майно, придбане за рахунок доходів подружжя (або одного з подружжя, не враховуючи поважності причин відсутності самостійного заробітку одного з подружжя);

✅ доходи отримані внаслідок укладення договору одним з подружжя в інтересах сім’ї.

Згідно ч.2 ст.61 СК України, об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Поділу підлягає все майно придбане під час перебування в шлюбі за доходи отримані подружжям, чи одним з подружжя незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), або отримані внаслідок кладення договору одним з подружжя в інтересах сім’ї.


Далі визначаємо майно, що є особистою власністю кожного з подружжя. Відповідь на це запитання надає ст. 57 Сімейного кодексу України:

  • майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу;
  • майно, набуте кожним з подружжя за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  • майно, набуте кожним з подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
  • житло, набуте кожним з подружжя за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
  • земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
  • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
  • премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. (Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню).
  • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
  • страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

За наявності спору, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Такий аналіз добре зробити з адвокатом, який спеціалізується на поділі майна подружжя, оскільки, значна кількість спорів виникає щодо майна набутого подружжям за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Саме у цьому випадку, допускається багато помилок. Чоловік чи дружина  стверджують про те, що майно придбане за особисті кошти, при цьому не мають належних та допустимих доказів, посилаються на  документи або факти, які будуть відхилені судом. 


ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ЧАСТОК В МАЙНІ ПОДРУЖЖЯ

При поділі майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Однак, при вирішенні спору про поділ майна, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Якщо не вдається домовитися про частки в добровільному порядку, що має наслідком  виникнення  спору, готуємо позовну заяву враховуючи  вищезазначені обставини, адекватно збільшуємо розмір своєї частки та обгрунтовуємо підстави такого збільшення, надаємо відповідні докази.


СПОСІБ І ПОРЯДОК ПОДІЛУ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ?

Спільне майно подружжя можна поділити шляхом встановлення режиму спільної часткової власності або встановлення режиму приватної власності на конкретну річ для кожного з подружжя (поділити в натурі) за взаємною згодою або в суді.

Як буде відбуватися  поділ майна залежить від особистих стосунків між колишнім  подружжям. Якщо вдається домовитися, то можна укласти угоду про поділ спільного майна, а як що ні поділ прийдеться здійснювати в судовому порядку шляхом подання позову одним з колишнього подружжя.

Суд, при вирішенні  справи про розподіл майна,  буде брати до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші важливі  обставини. Тому, ще до подання позову, потрібно забезпечити надійну доказову базу.

При розподілі в натурі, неподільні речі присуджуються одному з подружжя.  Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Зокрема, стаття 365 ЦК України передбачає, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

  • частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
  • річ є неподільною;
  • спільне володіння і користування майном є неможливим;
  • таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Важливо пам’ятати про строк позовної давності, який становить три роки і застосовується до вимог про поділ спільного майна тільки у випадку розірвання шлюбу.

ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПРАВАХ ПРО ПОДІЛ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ ПОЛЯГАЄ:

  • в обгрунтованому віднесенні майна до спільної чи особистої власності для уникнення переплати судового збору;
  • в обгрунтованому визначенні частки особистої власності одного з подружжя у спільному майні, яке було придбане в тому числі за його особисті кошти;
  • в підготовці договору про поділ майна подружжя (у разі наявності згоди);
  • у визначенні оптимального (вигідного для Клієнта) способу поділу майна;
  • у зборі належних та допустимих доказів;
  • у вжитті заходів, що унеможливлюють відчуження одним із подружжя майна, яке перебуває у його володінні до поділу;
  • у підготовці позовної заяви та інших процесуальних документів (відзиву, заперечень, клопотань, мирової угоди, тощо);
  • в організаціі судових експертиз та оцінки майна, підготовка правильних запитань експерту;
  • в представництві в судах усіх інстанцій;
  • у допомозі в реєстрації права власності на нерухоме майно;
  • в усуненні юридичних недоліків майна яке підлягає поділу (узаконення самовільних реконструкцій, будівництв, оформлення документів на земельну ділянку, тощо).
  • в допомозі у вирішенні інших юридичних питань, які виникають в процесі поділу майна подружжя.

ЗАПИС НА КОНСУЛЬТАЦІЮ – ТЕЛ.0963724300