Поділ майна подружжя в Україні

За статистичними даними за 2020рік в Україні розлучилося майже 120 тисяч сімейних пар. Не у всіх випадках розірвання шлюбу закінчується отриманням рішення в суді. У колишніх чоловіка і дружини виникає низка невирішених питань в тому числі і поділ майна подружжя.

В шлюбі сімейна пара набуває різноманітні активи – нерухомость, майнові права, бізнес, транспортні засоби, побутову техніку, речі домашнього вжитку, тощо. Набуваються також і пасиви – кредити та інші боргові зобов’язання. В більшості випадків майно купується чоловіком чи дружиною, інколи речі набуваються шляхом приватизації, за позичені, кредитні чи подаровані кошти, тощо. 

Якщо у колишнього подружжя  наявне спільне майно, то як правило сторони хочуть його розділити. Поділ майна при розлученні можна здійснити у два способи: в договірному порядку або в судовому. Але здебільшого сімейні пари не можуть самостійно поділити майно після розлучення, тому змушені звертатися до суду.

З чого почати поділ майна подружжя?

Перед здійсненням поділу майна потрібно дати відповіді на наступні питання:

• яке майно є спільним?
• яке майно не є спільним, а є особистою власністю кожного з подружжя?
• чи при придбанні майна подружжя вкладалися крім спільних коштів, особисті кошти одного з подружжя?

Критерії для віднесення майна до спільного:

✅ майно набуте в шлюбі;

✅ майно, придбане за рахунок доходів подружжя (або одного з подружжя, не враховуючи поважності причин відсутності самостійного заробітку одного з подружжя);

✅ доходи отримані внаслідок укладення договору одним з подружжя в інтересах сім’ї.

Згідно ч.2 ст.61 СК України, об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

“Поділу підлягає все майно придбане під час перебування в шлюбі за доходи отримані подружжям, чи одним з подружжя незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), або отримані внаслідок кладення договору одним з подружжя в інтересах сім’ї”.

Критерії для віднесення майна до особистого:

• майно, яке набуте  до шлюбу;
• майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• майно, набуте  за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
• житло, набуте  час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
• земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації; 
• речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
• премії, нагороди,  одержані за особисті заслуги. (Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню).
• кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі,  а також як відшкодування завданої  моральної шкоди.
• страхові суми, одержані  за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного.

Вищезазначений аналіз добре зробити з сімейним адвокатом, який спеціалізується у справах про поділ майна, оскільки, значна кількість спорів виникає щодо майна набутого подружжям за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Саме у цьому випадку, допускається багато помилок. Чоловік чи дружина  стверджують про те, що майно придбане за особисті кошти,  посилаються на  документи або факти, які будуть відхилені судом. 

Визначення розміру часток кожного у спільному майні

При поділі  спільного майна подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Однак, при вирішенні спору про поділ майна, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

За наявності спору, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Тому до поділу майна потрібно готуватися ще на етапі подання заяви про розлучення, щоб зафіксувати певні обставини які полегшать процес доказування у справі про поділ майна.

Спосіб і порядок поділу майна подружжя

Наступним етапом стане визначення способу і порядку поділу майна, що буде виражатися у способі захиту інтересів подружжя. Спільне майно подружжя можна поділити шляхом встановлення режиму спільної часткової власності або встановлення режиму приватної власності на конкретну річ для кожного з подружжя (поділити в натурі) за взаємною згодою або в суді.

Як буде відбуватися поділ майна залежить від особистих стосунків між колишнім подружжям. Якщо вдається домовитися, то можна укласти угоду про поділ спільного майна в нотаріуса, а як що ні – поділ прийдеться здійснювати в судовому порядку шляхом подання позову одним з колишнього подружжя.

Суд, при вирішенні справи про розподіл майна, бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші важливі обставини.

При розподілі в натурі, неподільні речі присуджуються одному з подружжя.  Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Зокрема, стаття 365 ЦК України передбачає, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

• частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
• річ є неподільною;
• спільне володіння і користування майном є неможливим;
• таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

 

Необхідно зазначити, ящо при поділі нерухомості в покращення якої були вкладені особисті кошти іншого подружжя, незавершеного будвництва, часток у статутному капіталі ТОВ та майна ФОПа   транспортних засобів  виникають певні складнощі через неоднозначне законодавство. Тому при підготовці справи потрібно ретельно проаналізувати ситуацію, правильно обрати спосіб захисту, а також підібрати відповідну доказову базу.  

Важливо пам’ятати про строк позовної давності, який становить три роки і застосовується до вимог про поділ спільного майна тільки у випадку розірвання шлюбу.

• ЗАПИС НА КОНСУЛЬТАЦІЮ – ТЕЛ.0963724300